Старобільськ має більш ніж трьохсотлітню історію, яка розпочинається в далекому XVII ст. Офіційним роком заснування міста вважається 1686.

Після придушення Булавінського повстання (1707-1708 рр.) деякі містечка були зруйновані і спалені, але Старобільську вдалося уникнути цієї долі. Родючі землі перейшли до Війська Донського, а в 1732 р. були передані Воронезькій губернії для поселення Острогозького полку. В 1797 р. слобода Стара Біла стала повітовим містом Старобільськ.

Експозиційна зала «Старобільськ – повітове місто»

В експозиційній залі є можливість ознайомитися з заняттями старобільчан: вишивка, техніка виготовлення ниток (прядіння), бджільництво. Головним заняттям нашого краю було землеробство. Розширювались посівні площі, відбувалась концентрація земельних фондів. Знаряддя праці представлені в експозиції.

В експозиційній залі є можливість ознайомитися з заняттями старобільчан: вишивка, техніка виготовлення ниток (прядіння), бджільництво.

Старобільський повіт набув значення як хліборобний. Зі Старобільщини все більше і більше вивозили зерна в Азовські та Чорноморські порти, де продавали іноземним купцям. Розвиток зернового землеробства викликав появу та розвиток борошномельного виробництва. Млин в Старобільську в 1869 році збудував купець Н.А. Кожухов. Борошно купця продавалося  в багатьох  країнах Європи, бо мало вищий ґатунок. У музеї можна побачити макет вітряка та фото п’ятиповерхового млина Н.А.Кожухова.

В експозиції відображено умови життя бідного та заможного населення. Є можливість порівняти помешкання селян і ремісників та купців й духівництва. Значний внесок у розвиток міста зробили Н.А. Кожухов, Г.І. Булич, Д.А. Деменкова. Ганна Іванівна Булич на власні кошти створила притулок для дітей-сиріт, який потім став Свято-Скорботним жіночим монастирем. Д.А. Деменкова відкрила ремісниче училище для хлопчиків, у якому не тільки здобували середню освіту, але й професію. Зараз у будівлі цього училища знаходиться Луганський обласний краєзнавчий музей.

Експозиційна зала «Старобільськ – повітове місто»

Старобільський повіт відігравав значну роль у економічному, соціальному та культурному житті. Щороку проходили чотири ярмарки. Місто було схоже на мурашник, адже на ярмарки приходили та приїздили тисячі людей. Можна було придбати все, що було потрібне в господарстві. Ярмарки тривали кілька днів.

У музеї створений інтер’єр кабінету земського чиновника ХІХ-ХХ століття.

Значний внесок у розвиток повітового міста Старобільськ зробили брати Нобелі. Вони привезли гас для освітлення вулиць.

Не можна забувати й про Я.В. Буткова, який займався озелененням міст. Також можна отримати інформацію про нашого земляка – всесвітньо відомого піаніста і диригента О.І. Зілоті. Унікальним експонатом є рояль фірми «Шредер», якому близько 130 років. Увіковічнив пам’ять про наше місто в літературі В.М. Гаршин, який жив у Старобільську.

В експозиції представлена етнографічна колекція: зразки вишивки, намиста, одяг.

Експозиційна зала «Старобільськ – повітове місто»